Настройте меню в панели администратора

Прикметник

ЗМІСТ РОЗДІЛУ


 

ПРИКМЕТНИК

 

Прикметником називається частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? (сміливий, щаслива, зелене, веселі, сестрин, батькова, братове)

Прикметники називають ознаки:

кольору (білий, бузковий),

розміру (широкий, малий),

віку (старий, юний),

смаку (солоний, кислий),

запаху (запашний, п’янкий),

матеріалу (металевий, кришталевий),

якості (твердий, гнучкий),

належності (тещин, сватів),

зовнішні прикмети (гарний, смаглявий),

внутрішні властивості (добрий, милосердний),

ознаки за відношенням до місця (сільський, обласний),

простору (далекий, близький),

часу (вечірній, завтрашній) тощо.

 

Ознаку предмета прикметник може виражати безпосередньо (ніжний голос, тепла хвиля, широке поле) або через відношення до інших предметів (полотняна скатертина — скатертина з полотна, бабусина казка — казка бабусі).

Прикметник змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від іменника, з яким прикметник узгоджується: стрункий юнак — стрункого юнака, струнка тополя — стрункої тополі, стрункі дівчата — струнких дівчат. Названі властивості прикметника є його морфологічними ознаками.

У реченні прикметник виступає переважно в ролі узгодженого означення:

Старанний учень виконав завдання.

Рідше прикметник виконує функцію іменної частини складеного присудка:

Яка важка робота лікаря!

 

РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ

 

За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.

 

Якісні прикметники позначають безпосередні, закладені в самій суті предметів ознаки, що зазвичай здатні виявлятися більшою або меншою мірою: кмітливий (юнак) — кмітливіший — найкмітливіший; добре (серце) — добріше — найдобріше.

У складі якісних прикметників виокремлюють найдавнішу з погляду походження групу первинних (непохідних) лексичних одиниць: живий, мудрий, юний, новий, білий, чорний, синій, зелений, німий, кривий, голий, лисий, босий, тихий тощо. Проте переважна більшість якісних прикметників — похідні, утворені здебільшого суфіксальним чи префіксальним способами: дзвінкий, сумний, чарівний, муж­ній, глибоченний, синюватий, препоганий, задовгий та ін.

 

Відносні прикметники виражають незмінні, сталі щодо міри вияву ознаки предметів за їх відношенням до інших предметів, дій, обставин: бурштинове (намисто), осінній (день), сьогоднішній (випадок), перелітні (птахи), морський (берег), київські (каштани).

 

Присвійні прикметники вказують на належність пред­мета кому-небудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Наприклад: мамина (казка), батьків (сміх), дівоче (об­личчя), ведмежий (барліг).

 

Вживаючись у переносному значенні, відносні та при­свійні прикметники можуть переходити до розряду якіс­них. Наприклад: золотий ланцюжок (відн.) — золота душа (якісн.), срібний перстень (відн.) — срібний голос (якісн.), лебединий пух (присв.) — лебедина пісня (якісн.), зміїна отрута (присв.) — зміїний характер (якісн.).

 

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

 

Оскільки якісні прикметники виражають ознаки, що можуть виявлятися більшою або меншою мірою, вони зде­більшого мають ступені порівняння: вищий і найвищий.

Вищий ступінь порівняння вказує, що в одному предметі ознака виявляється більшою мірою, ніж в іншому. Найви­щий ступінь порівняння вказує, що ознака виявляється найбільшою мірою. Кожен зі ступенів має дві форми: про­сту і складену.

Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється від основи прикметника за допомогою суфіксів -іш-, -ш-: доб­рий — добріший, милий — миліший, дешевий — дешевший.

 

У деяких прикметниках при цьому можуть випадати суфік­си -к-, -ок-, -ек-: тонкий — тонший, глибокий — глибший, далекий — дальший.

 

При додаванні суфікса -ш- можуть виникати звукові спо­луки, які на письмі позначаються буквами жч і щ. Літера щ пишеться у прикметниках вищий, товщий (і товстіший), кращий, а буквосполучення жч — у прикметниках ближ­чий, важчий, вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий.

 

Деякі прикметники утворюють просту форму вищого ступеня порівняння від іншої основи: великий – більший, малий – менший, поганий – гірший, хороший – кращий.

 

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюєть­ся шляхом додавання до прикметника слів більш, менш: яскравий — більш яскравий, швидкий — менш швидкий.

 

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюєть­ся за допомогою префікса най-, який додається до при­кметника вищого ступеня: дорожчий — найдорожчий, міц­ніший — найміцніший. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайдорожчий, щонаймен­ший.

 

Складена форма найвищого ступеня порівняння утво­рюється шляхом поєднання прикметника зі словами най­більш, найменш, а також додаванням до прикметника ви­щого ступеня порівняння слів від усіх (за всіх), над усе: тривожний — найбільш тривожний, тривожніший над усе; спокійний — найбільш спокійний, спокійніший від усіх; важливий — найменш важливий.

 

 

Не утворюють ступенів порівняння якісні прикметники, які мають:

  • префікси пре-, над-, ультра- екстра-, архі-: премудрий, ультрашвидкий, надзвичайний;
  • суфікси здрібнілості, згрубілості, пестливості -еньк-, -есеньк-, -усіньк- (-юсіньк-), -езн-, -енн-: маленький, тоненький, гарнесенький, величезний;
  • суфікси, які передають неповноту ознаки: синюватий, чорнявий;
  • не порівнювану ознаку: голий, босий, хворий, моральний;
  • прикметники, які означають масть тварин: вороний, гнідий, буланий.

 

 

Присвійні прикметники утворюються від назв людей і тварин. Від назв людей — іменників 1-ї відміни присвійні прикметники творяться за допомогою суфікса -ин-, причому кінцеві приголосні твірної основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш]: сестра — сестрин, баба — бабин, Галя — Галин, Ольга — Ольжин, тітка — тітчин, Солоха — Солошин. Якщо твірна основа закінчується на [і], маємо суфікс -ін- (на письмі -їн-): Лідія — Лідіїн, Євдокія — Євдокіїн.

 

Від назв людей — іменників 2-ї відміни присвійні при­кметники творяться за допомогою суфікса -ів- (-їв-), який чергується з -ов- або -ев- (-єв-):

а)            якщо прикметник утворено від іменника твердої гру­пи, то відбувається чергування -ів- (у закритому складі) — -ов- (у відкритому складі): дядько — дядьків, дядькового; дядькова; дядькове;

б)            якщо прикметник утворено від іменника м’якої чи мішаної групи, то відбувається чергування -ів- (-їв-) — -ев- (-єв-): Андрій — Андріїв, Андрієвого; Андрієва; Андрієве; лі­кар — лікарів, лікаревого; лікарева; лікареве.

 

Від назв тварин прикметники зі значенням присвійно­сті утворюються за допомогою суфіксів:

-ин-, -ін- (на письмі -їн-): бджолиний, пташиний, орлиний, зміїний, солов’їний;

-ач- (-яч-): качачий, телячий, свинячий, гуся­чий, курячий, лисячий.

Іноді такі прикметники утворюють­ся шляхом зміни кінцевого приголосного твірної основи: вовчий, овечий, лелечий.

 

ОСОБЛИВОСТІ ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ

 

За кінцевим приголосним основи прикметники поділяються на прикметники твердої та м’якої груп.

 

До твердої групи належать прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний: добрий, вразливий, минулий, прекрасний, народний, чистий. Сюди ж належать і всі присвійні прикметники: батьків, Олексіїв, мамин, Софіїн, а також короткі форми прикметників: зелен, повен, годен, рад, жив.

 

До м’якої групи належать прикметники, основа яких закінчується на м’який приголосний та [і]: осінній, житній, ранній, художній, колишній, справжній, безкраїй, довговіїй, короткошиїй.

 

Прикметники твердої і м’якої груп відмінюються за такими зразками:

 

Тверда група

 

Відмінок Однина Множина
Н.

Р.

Д.

З.

О.

М.

чол. р., серед. р. жін. р.
зимовий, зимовезимового

зимовому

зимовий, зимове

зимовим

на зимовому (зимовім)

зимовазимової

зимовій

зимову

зимовою

зимовій

зимовізимових

зимовим

зимові

зимовими

на зимових

 

 

М’яка група

 

Відмінок Однина Множина
Н.

Р.

Д.

З.

О.

М.

чол. р., серед. р. жін. р.
синій, синєсинього

синьому

синій, синє

синім

на синьому (синім)

синясиньої

синій

синю

синьою

синій

синісиніх

синім

сині

синіми

на синіх

 

 

За особливим зразком відмінюються складні прикметники,другою частиною яких є -лиций:

 

Відмінок Однина Множина
Н.

Р.

Д.

З.

О.

М.

чол. р., серед. р. жін. р.
білолиций, білолицебілолицього

білолицьому

біловий, білолице

білолицим

на білолицьому, (білолицім)

білолицябілолицьої

білолицій

білолицю

білолицьою

білолицій

білолицібілолицих

білолицим

білолицих

білолицими

на білолицих

 

Більшість прикметників української мови функціонує в повній змінній формі, і лише незначна кількість при­кметників чоловічого роду поряд із загальновживаною повною має в називному, знахідному та кличному відмінках однини коротку (незмінну) форму з нульовим закінченням: ясен, дрібен, зелен, повен, славен, красен, винен, потрібен, певен, годен, ладен, рад та ін.

У мові художньої літератури такі прикметники викори­стовуються як виразний стилістичний засіб:

Ой зійди, зійди, ясен місяцю… (Нар. тв.).

 

Повні форми прикметників можуть бути стягненими і нестягненими. Нестягнені форми можливі лише в називному, знахідному та кличному відмінках однини прикметників жіночого й середнього роду, а також у цих відмінках у множині: гарная, гарную, гарнеє, гарнії; синяя, синюю, синєє, синії. Вони трапляються здебільшого в народній твор­чості та поезії:

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене… (Нар. тв.);

Айстри задумані, квіти останнії,

Осені пізньої сльози багрянії… (В. Сосюра).

 

 

ТЕСТИ ДО ТЕМИ

 

  1. Усі прикметники якісні в рядку:

А. далека путь, свіже повітря, приємний смак, бавовняна куртка

Б. високий паркан, відомий письменник, щаслива мати, стара липа

В. лиманна сукня, модна зачіска, малиновий сік, сива давнина

Г. липовий гай, стиглі абрикоси, бойовий характер, волошкові очі.

Відповідь 1 А Б В Г

 

  1. Можна утворити ступені порівняння від усіх прикметників рядка:

А. зручний, теплий, живий, великий

Б. білий, чорний, яскравий, смуглявий

В. малий, премилий, високий, важкий

Г. вузький, надійний, сміливий, охайний.

Відповідь 2 А Б В Г

 

  1. Від усіх іменників прикметники утворюються за допомогою суфікса -ев- (-єв-) у рядку:

А. водень, овоч, кущ, вишня

Б. липень, тінь, груша, алюміній

В. сланець, парча, куля, гелій

Г. алича, марля, проміно, ялиця

Відповідь 3 А Б В Г

 

  1. До складу всіх словосполучень уходять присвійні прикметники в рядку:

А. материна допомога, братова квартира

Б. материнське ставлення, Ольжина книга

В. Наталчина сукня, батьківські збори

Г. Андрієва підказка, сусідський двір

Відповідь 4 А Б В Г

 

5.Лише правильні форми вищого та найвищого ступенів порівняння є в рядку:

А. холодніший, найбільш кращий, чорніший, модніший

Б. сміливіший, найгіркіший, найбільш дорогий, якнайрідніший

В. прегарніший, старіший, куці ший, якнайдосконаліший

Г. працьовитіший, найсвіжіший, найбільш вузенький, білолиці ший

Відповідь 5 А Б В Г

 

  1. Позначте рядок, у якому всі прикметники належать до одного розраду:

А. свіжий, дужий, роботящий, чаїний

Б. холодний, шовковий, гречаний, привітний

В. поганий, гарний, смілий, хитрий

Г. осінній, стійкий, прихильний, металевий

Відповідь 6 А Б В Г
  1. Виділіть рядок, у якому від усіх прикметників можна утворити ступені порівняння:

А. пізній, низький, співучий, вороний

Б. скромний, молодий, грамотний, солодкий

В. хворий, маленький, рясний, багатий

Г. босий, ніжний, цікавий, колючий

Відповідь 7 А Б В Г

 

  1. У рядку якому не від усіх якісних прикметників творяться ступені порівняння:

А. превисокий, ультрамодний, гнідий, глухий

Б. червоний, глибокий, ласкавий, чуйний

В. холодний, розкішний, пильний, широкий

Г. красивий, тугий, виразний, зручний

Відповідь 8 А Б В Г

 

  1. Помилку у творенні вищого ступеня порівняння прикметників допущено у рядку:

А. жвавіший, гірший, трохи вищий, миліший

Б. крашчий, товстіший, менш яскравий, гірший

В. дорожчий, зліший, біль-менш серйозний, значно тепліший

Г. менш зрозумілий, модніший, значно холодніший, чорніший

Відповідь 9 А Б В Г

 

  1. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники:

А. зміїний характер, вузький прохід, простора кімната, рідна земля

Б. лисий чоловік, бережлива людина, дальня дорога, придорожні трави

В. щаслива доля, старий дуб, пластикові вікна, скляний погляд

Г. молочна імла, весняний ранок, мармурова колона, мудрий учитель

Відповідь 10 А Б В Г

 

  1. Укажіть рядок, у якому подано лише прикметники м’якої групи:

А. минулий, художній, гарний, осінній

Б. договіій, верхній, справжній, короткошиїй

В. білолиций, ранковий, подружній, волошковий

Г. батьків, подорожній, гостролиций, довколишній

Відповідь 11 А Б В Г

 

  1. Визначте, у якому рядку всі прикметники належать до твердої групи:

А. дрібен, майбутній, Тамарин, пахучий

Б. русий, легкий, повен, охайний

В. видний, порожній, синюватий, елегантний

Г. білявий, сліпий, активний, круглолиций

Відповідь 12 А Б В Г