Настройте меню в панели администратора

Лексикологія. Фразеологія

ЗМІСТ РОЗДІЛУ


 

ЛЕКСИКА

 

Лексика (від гр. Lexicos — той, що відноситься до слова) — це сукупність слів, які вживаються у мові.

Лексикологія (від гр. lexis — в слово і logos — вчення) — наука, яка вивчає словниковий склад мови — значення слів, їх походження, зв’язок з іншими словами, має назву лексикологія.

Збором та систематизацією слів, а також теорією та практикою укладання словників займається лексикографія.

Слово — це найменша самостійна одиниця мови. Ознаки слова:

  • кожне слово має фонетичну оформленість;
  • слова мають певне значення;
  • кожне слово належить до якоїсь частини мови (самостійної або службової);
  • слова — це відтворювані одиниці: ми їх не утворюємо кожного разу, а відтворюємо.

 

Кожне повнозначне слово може мати одне або кілька значень.

Однозначні слова мають одне значення. Це найчастіше власні назви, назви конкретних понять та терміни: Буг, Київ, Крим, парат, тролейбус, ямб, суфікс.

Багатозначними називають слова, які мають кілька значень: гардероб — це 1) шаф для одягу; 2) приміщення в громадському будинку, де зберігається верхній одяг; роздягальня; 3) увесь одяг однієї людини (переносне значення).

 

Пряме і переносне значення слова

У багатозначних словах одне з його значень є основним, або прямим, інші — переносні, абонепрямі.

Пряме значення слова – це звичайна назва предмета, властивості чи дії. Пряме значення найчастіше буває первинним, тобто таким, з якого почалась назва.

Наприклад, пряме значення слова серце означає «центральний орган кровеносної системи, що забезпечує кровообіг у людини і тварини».

Переносне значення виникає шляхом переносу назв з одного явища дійсності на інше за подібністю, спільністю їхніх ознак.

Наприклад, у реченні Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як Бог нам дає (Шевченко) словосонце вжите у значенні «символ любовних почуттів».

 

Омоніми

Омоніми (від гр. homos — однаковий і onyma – ім’я) – це слова, які мають однакове значення і написання, але зовсім різні значення.

Наприклад, потяг – «поїзд» у значенні «ряд з’єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються за допомогою локомотива»   потяг — «настійне прагнення до чогось чи когось».

Серед омонімів розрізняють:

  • омоформи (граматичні омоніми) – це слова різних частин мови, що однаково пишуться і звучать тільки в певній граматичній формі: мати (іменник) і мати (інфінітив).
  • омофони (фонетичні омоніми) – це слова, які пишуться по-різному, але вимовляються однаково: мріяти і мрія ти; сонце — чи не сон це?

омографи – це слова, однакові за написанням, але різні за вимовою: мала дитина — не мала щастя.

 

Синоніми

Синоніми (від гр. synonymos — однойменний) — це слова, різні за звучанням, але близькі за значенням (дорога — путь, шлях; сміливий — відважний, хоробрий).

Синоніми об’єднують у синонімічні ряди. Синонімічний ряд містить слова однієї частини мови: будинок, будівля, споруда.

 

Антоніми

Антоніми (від гр. anti — проти і onyma — ім’я) — це слова однієї частини мови, які мають протилежні значення: чорний — білий, ніч — день, добре — погано.

Багатозначне слово може мати кілька різних антонімів: свіжий хліб — черствий хліб, свіжа газета — учорашня газета.

 

Лексика активного й пасивного вживання

Слова, які вживаються всіма носіями мови, називають загальновживаними, вони належать до активної лексики: школа, оголошувати, значний.

Пасивна лексика

Застарілі слова:

  • історизми — слова, які вийшли з активного вжитку у зв’язку зі зникненням понять, предметів, явищ, які вони називали: воєвода, ректур, кріпак;
  • архаізми — це слова, які витіснилися з активного вжитку іншими словами: піїт — поет, десниця — права рука.

Нові слова:

  • неологізми — нові слова, що нещодавно увійшли в мову: менеджер, сайт, провайдер;
  • оказіоналізми — інивідуальні авторські утворення: нижчеспиння (М. Стельмах, бабусениця (І. Драч)

 

►Неологізми з’являються в мові тоді, коли виникають нові предмети, поняття, нові уявлення про світ. З часом неологізми стають загальновживаними (телевізор, комп’ютер) або переходять до розряду історизмів (перебудова, соціалізм).

 

Діалектизми — слова, уживання яких обмежене певною територією: файний (гарний), бараболя (картопля), мешти (черевики).

Професіоналізми — слова, уживані людьми певної професії: зяв, озимина, сівозміна (у сільському господарстві); котування, крос-курс, аваль (у фінансовій галузі); реанімація, лейкоцити, отит (у медицині).

Терміни — слова, що позначають чітко окреслені наукові поняття в певній галузі: катет, інтеграл, лірика, анапест. 

 

Лексика української мови за походженням

У лексичному складі мови виокремлюються власне українські слова та запозичені слова.

Власне українські слова утворені в різні періоди розитку українського мови: громада, галузь, паряниця, лелека, смуга, хвиля, баритися, уряд, криниця, соняшник, чемний, біля, посеред, задля, та, але, чи, немовби тощо.

Запозичені слова засвоєні українською мовою з інших мов:

  • зі старословянської: боязнь, страждання, чистота, юнак, глава;
  • зі старогрецької: апостол, ікона, політика, утопія, олімпіада;
  • із латини: імперія, лінія, радіус, інфінітив;
  • із німецької: кран, муфта, гастролі, мольберт;
  • із французької: департамент, артист, роль, команда, тротуар;
  • з англійської: тролейбус, фільм, джаз, сквер, дисконт, боулінг, ток-шоу;
  • з італійської: бензин, брутто, валюта, фіаско, інкасатор;
  • з іспанської: какао, карамель, кокаїн;
  • з японської: дзюдо, караоке, карате;
  • з китайської: феншуй;
  • з російської: одіяло, тупик, рудник, завод, духовка;
  • з польської: поєдинок, ковадло, пан, скарга, тлумачити, шикувати, прагнення, кепський, брунатний.

 

ФРАЗЕОЛОГІЯ

 

Фразеологія (від гр.phrasis- вираз, зворот і logos-слово, вчення) — сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-
фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження.

 

Фразеологізми (фразеологічні одиниці, фразеологічні звороти) – нерозривні цілісні словосполучення, що виражають одне поняття: дати драла — утекти; хоч греблю гати — дуже багато; за царя Панька — дуже давно.

Ознаки фразеологізмів такі:

  • мають постійний лексичний склад;
  • як і слова, відтворюються в процесі спілкування;
  • їхнє значення цілісне;
  • у реченні функціонують як один член речення (І довго ти будеш товкти воду в ступі? — фразеологізм «товкти воду в ступі» є присудком).;
  • можуть мати омоніми, синоніми, антоніми:

* фразеологічні омоніми: пустити півня — підпалити і пустити півня — сфальшивити при співі;

* фразеологічні синоніми: тяп-ляп, через пень-колоду, пяте через десяте.

* фразеологічні антоніми: стріляний горобець — жовтороте пташеня.

 

Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах.

Близькими до фразеологізмів є прислів’я, приказки і крилаті слова.

Прислів’я і приказки – це, як правило, повні речення, які втілюють життєвий досвід народу; народний вислів повчального змісту: не купиш ума, якщо нема; під лежачий камінь вода не тече.

Приказка від прислів’я відрізняється тим, що знаходить своє остаточне вираження тільки у контексті (як кіт наплакав).

Крилаті вислови – це широко вживані влучні вислови видатних людей: І чужому навчайтеся, й свого не цурайтесь (Т. Шевченко).

Крилаті вислови можуть мати форму слів з символічним значенням: Мекка – місце поклоніння,Голгофа – подвижництво, страждання, мука.

Такими є також і імена-символи: Робінзон, Дон Кіхот, П’ятниця.

Крилаті вислови можуть мати форму словосполучень і простих речень (людина в футлярі, мертві душі).


 

ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР СЛОВА

 

  • Записати слово.
  • Вказати або знайти його тлумачення за словником.
  • Вказати, це первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне.
  • Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.
  • Дібрати синоніми до слова і довести доречність (чи недоречність) заміни аналізованого слова дібраним синонімом.
  • Перевірити, чи можливі лексичні або контексуальні антоніми до аналізованого слова.
  • Змінити слово за всіма можливими ознаками (рід, число, відмінок, особа, вид) і відшукати омонімічні йому слова, визначивши вид омонімів.
  • Встановити походження слова: запозичене воно чи ні (перевірити за словником іншомовних слів).
  • Вказати, яким є слово: загальновживаним, діалектним, професійним чи термінологічним.
  • Визначити, належить слово до активного словника, до застарілих слів чи до неологізмів.
  • Вказати: вільне, синтаксично обумовлене чи фразеологічно зв’язане значення аналізованого слова.
  • Якщо слово має фразеологічно зв’язане значення, то вказати тип фразеологізму.
  • Знайти стійкий вислів за фразеологічним словником і пояснити його значення та джерело.

 


 

ТЕСТИ ДО ТЕМИ

 

Завдання.

Зробіть лексико-фразеологічний розбір слова викручуватися за схемою.

 

 

 

  1. Усі слова є синонімами в рядку

А.  дружно, злагоджено, синхронно, одностайно

Б. екскурсовод, гід, провідник, помічник

В. загарбати, підкорення, захопити, підкорити

Г. навзнак, горілиць, голічерева, натщесерце

Ґ. ґрунтовний, глибокий, повний, вичерпний

Відповідь № 1 А Б В Г Ґ

 

  1. Омоніми використано у реченні

А.  Ти будь не, а скупердяй, не скнара і знай батьківські заповіти.

Б.  Веснонько любая, часу не гай, найскоріше прилинь у наш гай.

В.  Якщо у тілі душа крилата — що їй хороми, що їй палати.

Г.   Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, а майбуття.

Ґ.  Слова линяють лиш від позолоти, іржавіють від фальші та прикрас.

Відповідь № 2 А Б В Г Ґ

 

  1. Правильно вжитий іменник у словосполученні

А.  президентська компанія

Б.  інформаційна кампанія

В.  кампанія злодіїв

Г.   компанія-імпортер

Ґ.  посівна компанія

Відповідь № 3 А Б В Г Ґ

 

  1. Діалектизми — це слова,

А.  засвоєні українською мовою з інших мов.

Б.  уживані на позначення конкретних понять певної галузі.

В.  уживані групами людей певної професії.

Г.   уживання яких обмежене певною територією.

Ґ.  уживані на позначення застарілих понять і предметів.

Відповідь № 4 А Б В Г Ґ

 

5.Слово сміється вжите в переносному значенні в рядку

А.  хлопчина сміється

Б.  сонечко сміється

В.  сміється від лоскоту

Г.   заливисто сміється

Ґ.  сміється з моїх слів

Відповідь № 5 А Б В Г Ґ

 

  1. Усі слова є однозначними в рядку

А.  косинус, долоня, голка, жіноцтво

Б.  жонглер, міст, ефедрин, гуртожиток

В.  газоварник, лікар, учитель, футболіст

Г.   абориген, атол, клон, склодув

Ґ.  тесляр, ямб, фунікулер, морфологія

Відповідь № 6 А Б В Г Ґ

 

  1. На основі синонімії утворений вислів

А.  З пустого в порожнє не переллєш.

Б.  З великої хмари малий дощ буває.

В.  У здоровому тілі — здорова душа.

Г.   Легше брати, ніж віддавати.

Ґ.  З чужого добра на будуй двора.

 

Відповідь № 7 А Б В Г Ґ

 

  1. Історизм — це

А.  нові слова, що виникають у мові.

Б.  слова, засвоєні українською мовою з інших мов.

В.  назви понять і предметів, що вийшли з ужитку.

Г.   слова, що використовуються при вивчені історії.

Ґ.  слова, що вийшли з ужитку, бо замінені сучасними відповідниками.

 

Відповідь № 8 А Б В Г Ґ

 

  1. Неправильно витлумачений фразеологізм

А. виткнути нова (з’явитися)

Б. хоч в око стрель (уже темно)

В. як на долоні (дуже легко)

Г. ряст топтати (жити)

Ґ. на широку ногу (розкішно)

Відповідь № 9 А Б В Г Ґ

 

  1. Помилка в слововживанні допущена в словосполученні

А. громадянська суспільство

Б. громадський транспорт

В. громадська війна

Г. цивільний шлюб

Ґ. громадянські права

Відповідь № 10 А Б В Г Ґ

 

  1. Архаїзм ужитий у реченні

А. Доброликості, що сліпила колись дівкам очі, ніби й не було

Б. З іменами витязів на устах, з бажанням подвигу у серці і засинали хлопчики.

В. “Виходить, небораче, збився з дороги?” — запитав старий Шаламай.

Г. Сонце ніжне, турботливе, пестило якийсь час бліді її ланіти.

Ґ. Одного разу огир зірвався з прирону і поніс його в степи.

Відповідь № 11 А Б В Г Ґ

 

  1. Словосполучення з омонімами

А. сімейна пара — пара з вуст іде

Б. золоті прикраси — золоті руки

В.  зламати деревце — зламати віру

Г. залізна воля — залізні руки

Ґ. схопити за руку — схопити за півслова

Відповідь № 12 А Б В Г Ґ

 

 

Тести на встановлення відповідності

 

  1. Установіть відповідність між архаїзмами та сучасними відповідниками

 

 

1.     шуйця

2.     десниця

3.     ланіти

4.     рамена

5.     каламар

А. права рука

Б. ліва рука

В. плечі

Г. щоки

Ґ. чорнильниця

 

А Б В Г Ґ
1
2
3
4
5

 

 

  1. Установіть відповідність між чужомовними словами та українськими відповідниками

 

1. пафос

2. паритет

3. харизма

4. саміт

5. моніторинг

А. спостереження

Б. рівність

В. зустріч глав держав

Г. піднесення

Ґ. обдарованість

 

А Б В Г Ґ
1
2
3
4
5